Розвиток творчих здібностей учнів на уроках української мови і літератури

Розвиток творчих

здібностей учнів

на уроках української мови і літератури

Узагальнення досвіду

З точки зору гуманістичної психології кожна людина є унікальною, неповторною особистістю, здатною до самоактуалізації, до розвитку власних творчих здібностей. Це особистість, наділена надзвичайно багатим потенціалом, який часто буває реалізованим не повністю через об’єктивні і суб’єктивні причини. Тому тема розвитку творчих здібностей учнів на уроках української мови і літератури залишається актуальною і сьогодні.

Головним завданням закладів освіти є створення умов для розвитку творчої особистості. Основні питання, які покликані вирішувати уроки гуманітарного циклу, пов’язані із завданням сучасної освітньої системи: задоволення потреб суспільства в становленні та розвитку творчих, діяльних, обдарованих громадян, збагачення та розвиток інтелектуального потенціалу нації.

Значний вплив на їх функціонування мають психолого-педагогічні теорії, ідеї, підходи Г.С. Сковороди, Т.Г. Шевченка, К.Д. Ушинського, Г.І.Ващенка, А.С. Макаренка, В.О. Сухомлинського, педагогів-новаторів, представників сучасних науково-педагогічних шкіл.

Про важливість інтелектуальних можливостей особистості писав В.Сухомлинський: «У процесі навчання здійснюється головна мета розумового виховання – розвиток інтелекту. Ідеалом школи є те, щоб у життя не вступила жодна розумово невихована людина».

Важливість соціального значення інтелекту зазначена і в державних документах (Указ Президента про затвердження «Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті», Закон України «Про загальну середню освіту», новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти), згідно з якими інтелект в Україні повинен стати дієвим чинником державо-, культуро- і людинотворення, як того потребує сучасна модель цивілізаційного поступу людства.

Григорій Ващенко вважав, що школа, з одного боку, мусить дати учням певну суму наукових знань, виробити в них науковий світогляд, а з другого - «виховати в них формальні здібності інтелекту», без яких людина «не зможе рухати культуру вперед», їй потрібні логічне мислення і творча фантазія. Адже у кожній дитині природою закладений певний творчий потенціал. Саме цим обумовлюється актуальність представленого досвіду

Виявити здібності, розвинути їх якомога повніше можна лише впровадженням нестандартних елементів уроку (інтерактивного навчання, методу проектів, проблемного навчання, колективного взаємонавчання, ІКТ, елементів дослідницької роботи)  з урахуванням особистісно зорієнтованого підходу до навчально-виховного процесу, що дедалі більше привертає увагу педагогічної громадськості.

Теоретичною основою досвіду є технологія інтерактивного навчання (О.Пометун, Л.Пироженко, Т.Ремех); технологія «Метод проектів» (В.Гузєєв); технологія колективного взаємонавчання(О. Рівін), технологія проблемного навчання (М.Махмутов, Т.Ільїна, Г.Вернер, В.Окоп, А.Матюшкін,); технологія комп'ютерного (інформаційного) навчання (А.Єршов).

Праця всіх учнів у співтворчості з учителем розвиває творчі здібності, сприяє самостійному здобуванню знань, диференціює та індивідуалізує процес навчання, стимулює роботу з додатковою літературою, розвиває аналітичне мислення, вміння робити узагальнення, формує в учнів навички самооцінки та самоконтролю своєї навчальної діяльності.

Саме розвиток творчих здібностей робить навчання усвідомленим, виробляє у дітей потребу у творчій та дослідницькій роботі.Тому я й працюю над методичною проблемою: «Розвиток творчих здібностей учнів на уроках української мови та літератури».Вважаю своїм завданням допомогти учневі знайти себе в житті, пробудити чи розвинути творчий потенціал дитини. Основна мета моєї діяльності - це пошук шляхів «навчати навчатись»; формування творчої особистості, ключових компетентностей;створення ситуації успіху;адаптація дитини до умов сучасного життя.

Залучаючи до процесу навчання всіх учнів класу, свій урок будую на основі діалогу, забезпечуючи тим самим простір для осмислення школярами не тільки свого, але й чужого досвіду, надаю можливість учневі самому моделювати ситуацію в нових умовах; продуктивні творчі суперечки приводять учнів не тільки до адекватного розуміння суті художнього твору, але й мають виховний ефект, роблять кожного учасника занять активним шукачем шляхів і засобів вирішення тієї чи іншої проблеми.

Завдання вчителя – управляти процесами творчого пошуку, ідучи від простого до складного: створювати ситуації, що сприяють творчій активності та спрямованості школяра, розвивати його уяву, асоціативне мислення, здатність розуміти закономірності, прагнення постійно вдосконалюватися, розв’язувати дедалі складніші творчі завдання.

Як зазначають дослідники, інноваційний підхід забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних та вольових сфер, дає відчуття потреби у самоосвіті, формує стійкий інтерес до предмета, сприяє розвитку творчої особистості

Успішне використання тієї чи іншої технології навчання вимагає від педагога глибоких знань навчального предмета, педагогіки, психології; залежить від ерудиції, практичних умінь учителя, його творчості та майстерності. Педагог має вільно володіти методиками, які формують світогляд, ціннісні орієнтації дитини, вміння й навички, необхідні для життєвого та професійного вибору. Тому вчитель повинен пам’ятати: «Щоб мати право вчити інших, потрібно постійно вчитися самому»

Створення ситуації успіху для дитини вважаю необхідною умовою ефективної роботи з дітьми. На своїх уроках намагаюся дати учням основні пізнавальні та громадянські вміння: прищепити їм позитивне ставлення до навчання, виховати впевненість у власних здібностях, активізувати мотивацію до самовдосконалення і саморозвитку, використовуючи інноваційні технології. Упевнена, що ці методи є основним способом створення атмосфери у класі, який найліпшим чином сприяє співпраці, порозумінню та доброзичливості, дає змогу по-справжньому реалізувати особистісно зорієнтоване навчання.

На уроці використовую інтерактивні методики, які поєдную з традиційними. Завдяки цьому учні вчаться бути демократичними, критично мислити, співпрацювати, приймати рішення, спілкуватися з іншими.

Отже, використання інтерактивних технологій сприяє співробітництву на уроці.

У своїй роботі намагаюсь застосовувати оптимальні інтерактивні технології, які б проектували креативні якості особистості учня: фантазію, натхнення, ініціативу, нестандартність, непересічність, наявність власної точки зору. Саме здатність осмислювати виучуване, виділяти основне сприяє виробленню вмінь свідомо застосовувати знання на практиці. Роботу в парах, у малих групах, використання інтерактивних прийомів («Коло ідей», «Акваріум», «Асоціація», «Мікрофон», «Навчаючи  навчаюсь», «Мозковий штурм», «Незакінчені речення», «Метод ПРЕС», «Ажурна пилка»), різних варіантів дискусійного навчання (дискусія, диспут, дебати) та вправ «Відстрочена увага», «Лови помилку», «Передай крейду», «Створи символ» поєдную з традиційними формами роботи та з творчою діяльністю нестандартного спрямування: сенкан, інтерв'ю з письменником чи героєм, «створення» фільму, вернісаж ілюстрацій до твору, рольова гра та ін. Ефективним засобом розвитку творчих здібностей учнів є спеціальна система комунікативних вправ (ситуативних завдань творчого характеру). Таким є творчий диктант. Під час його написання учні вносять певні зміни (вводять слова, словосполучення чи речення, замінюють одну граматичну форму на іншу тощо), в результаті чого текст розширюється, початки змінюються.

Використовуючи творчі диктанти на розширення, доповнення складних речень у тексті, даю такі завдання:

1. Подані речення доповнити так, щоб утворилися складні. Довести, що вони є зв’язним текстом. Дібрати до нього заголовок, який виражав би тему висловлювання. З’ясувати стиль і тип мовлення.

2. Із поданих слів складіть речення-прислів’я, виділіть підмет і присудок.

1. Не, кожух, чужий, гріє. 2. Ластівка, не, весна, робить, одна. 3. До, язик, доведе, Київ. 4. Не, ясла, коней, до, ходять. 5. Рве, тиха, гребля, вода.

3. Допишіть іменники-синоніми ІІ відміни.

Згода (мир), оборона (захист), атака (наступ), вдача (характер), відозва (звертання), криниця (колодязь).

4. Перебудувати поданий монологічний текст на монолог відповідно до ситуації: ваш товариш запитує, а ви відповідаєте.

За допомогою творчих диктантів на трансформацію монологічного тексту в діалогічний перевіряю рівень опанування учнями діалогічного мовлення.

На уроках літератури використовую метод «Незакінчені речення». Виконуючи це завдання, учень заглядає у власну душу, увага концентрується не на знаннях, а на почуттях, зникає страх помилитися і, відповідно, росте впевненість у власних силах, формується позитивна Я-концепція (моя думка цікавить учителя, отже, я чогось вартий).

Даю завдання закінчити речення:

1.     «Для мене Тарас Шевченко – це…»

2.     «Прочитавши повість «Дорогою ціною» М.Коцюбинського, я зрозуміла, що…»

3.     «Прочитавши повість «Кайдашева сім’я» І.Нечуя-Левицького, я визначила для себе такі моральні настанови й ціннісні орієнтації…»

Нині проблема самостійного, логічного, творчого мислення особливо актуальна. Тому у своїй педагогічній практиці широко застосовую технологію критичного мислення, керуючись порадами О.Пометун (курс «Основи критичного мислення»). Це сприяє розвиткові вмінь учнів вирішувати складні проблеми, критично ставитися до обставин, порівнювати альтернативні точки зору та приймати виважені рішення.

Використовую такі види діяльності, спрямовані на формування у школярів навичок критичного мислення на уроках літератури. Аналізуючи образи художнього твору, пропоную учням технологію «Ґронування». Наприклад, аналізуючи образ Наталки (за п’єсою І. Котляревського «Наталка Полтавка»), школярі складають інформаційне ґроно, яке допоможе зрозуміти їм характер головної героїні твору.

Під час характеристики образів ставлю завдання не тільки аналізувати поведінку, вдачу, вчинки персонажів, описувати зовнішність. Старшокласники повинні навчитися пояснювати, за допомогою яких засобів автор створював образи, які прийоми використав для емоційного впливу на читачів.

Щоб визначити коло проблем, які автор порушує у творі, ми з учнями працюємо за технологією «Щоденник подвійних нотаток».

Аналізуючи твір М.Хвильового «Я (Романтика)», учні виписують із тексту ті фрази, що вразили, про які хочеться висловитись. Наприклад:

«Я чекіст, але я й людина»; «Тут, в глухому закутку, на краю города, я ховаю від гільйотини один кінець своєї душі».

Розглядаючи драматичну поему Лесі Українки «Бояриня», використовую «Двочасний щоденник». Колорит епохи досягається фіксацією певних історичних явищ у розмовах дійових осіб. Прослідкуймо, як реальні історичні події знаходять своє відображення в поемі (учні заповнюють праву колонку таблиці).

Історичний факт	Літературна інтерпретація історичного факту
Церковні братства, що мали патріотичний характер	Оксана: «…я перша братчиця в дівочім братстві». Гість: «Дівчата наші, - декотрі ще вкупі були з дружиною твоєю в братстві – гуртом пошили корогву й послали у Чигирин…»
Козацька супліка до царя з оскарженням	Степан: «Дай мені супліку, оту, що ти приготував цареві, - як влучу слушний час, то я подам до власних рук йому».
Кривди, які чинять в Україні московські посіпаки	Гість: «Та там такі напасті, що крий боже! І просвітку нікому не дають московські посіпаки. Все нам в очі тією присягою тичуть…»
Недовіра до гетьмана Дорошенка	Степан: «…а ся війна найпаче братовбійна, що Дорошенко зняв на Україні, - то ж він татар на поміч приєднав і платить їм ясиром християнським».

Аналізуючи драму-феєрію Лесі Українки «Лісова пісня», застосовую прийом «Мозковий штурм». Проблемна тема: мотив зради у творі «Лісова пісня».

Учні визначають, хто з персонажів пов'язаний із цим мотивом, до чого призводить зрада кожного з них.

Лукаш – Мавка – втрачене кохання

Лукаш – талант до музики – бездуховне життя

Мавка – «покинула високе верховіття і низько на дрібні стежки спустилась» - розчарування в людях, втрата кохання, забуття

Мати Лукаша, Килина – прохання дядька Лева і Лісовика – помста лісових духів

«Мозковий штурм» поєдную з іншими видами діяльності, такими як: «Обери позицію», створення асоціативного куща, інсценування уривків твору, евристична бесіда тощо. Це допомагає глибоко й різнобічно проаналізувати художній твір. Поєднуючи на уроках різні методики і технології, створюючи сприятливу психологічну атмосферу,учитель допомагає учням формувати  такі потрібні для сучасного життя навички критичного мислення.

Одним із важливих видів діяльності вважаю проблемне навчання, яке активізує самостійну роботу учнів, що веде до ґрунтовного засвоєння і закріплення знань, розвиває творче мислення, здатність до самостійного вирішення поставленого завдання.

Так на уроці української літератури у 7 класі, розглядаючи тему «Доброта і любов в українській родині» за повістю Анатолія Дімарова «Блакитна дитина», звертаюся до учнів із запитанням: «Що, на вашу думку, потрібно для того, аби в сім’ї панували мир і злагода?». Далі на основі їх відповідей складаємо пам’ятку «Правила культури поведінки і взаємин у сім’ї». Вважаю, що такий вид діяльності допоможе семикласникам глибше розкрити порушені у творі проблеми.

На заключних (підсумкових) уроках, стимулюючи самостійну пізнавальну діяльність учнів, використовую «Метод проектів». Метод проектування допомагає учневі бути не пасивним споживачем готових знань, а суб'єктом навчання, який активно включається у спільну діяльність, відчуває себе рівноправним учасником діалогу, співтворцем. Це саме той вид діяльності, який наочно демонструє практичне застосування набутих знань.

Працюючи над власним проектом, учні самостійно розв’язують творчу чи дослідницьку проблему. Він дає можливість поділитися життєвим досвідом, школярі набувають уміння користуватися джерелами інформації: книгами, періодикою, комп’ютерними засобами, вчаться самостійно опановувати знання, порівнюючи, зіставляючи, даючи оцінку вчинкам, стосункам людей, суспільним і культурним явищам та процесам, спостерігати і робити власні висновки

Впроваджую в практику викладання рідної мови та літератури комп’ютерні технології. Процес інформатизації суспільства зумовлює й інформатизацію освіти: використання нових інформаційних технологій, орієнтованих на реалізацію психолого-педагогічної мети навчання і виховання. Готуючи уроки з використанням комп'ютерних технологій, ставлю перед собою завдання підвищити їх ефективність, створити умови для високоякісного засвоєння навчального матеріалу, розвивати інтелектуальні, творчі здібності школярів, виховувати гармонійну особистість, готувати учнів до життя у розвиненому інформаційному середовищі. Завдяки мультимедіа (презентацій, добору ілюстрацій, використання кіно чи відеофрагментів) навіть сухий теоретичний матеріал оживає, стає цікавим.

Тому учні старших класів залюбки створюють ознайомлювально-інформаційні проекти, що стосуються біографії українських письменників: збір і оформлення цікавих фактів із життя митця (життєва позиція митця, кредо і світогляд, вдача, темперамент, грані особистості, характер, зацікавлення й захоплення, обдарування), пошук і оформлення відомостей про різні варіанти твору, проведення уявних екскурсій тощо. Результатом створення цих проектів є мультимедійні презентації.

Використання на уроках інноваційних методів навчання вимагає особливого підходу і до оцінювання знань учнів. Тому найчастіше у якості форм поточного оцінювання використовую тести, експрес-опитування, самооцінку. З метою активізації самооцінювальної діяльності учнів застосовую прийоми «Уявний мікрофон», «Незакінчене речення» та чітко сформульовані критерії оцінювання участі учня у кожному виді навчальної діяльності протягом уроку.

Отже, у кожній людині природою закладений певний творчий потенціал. Виявити здібності, розвинути їх якомога повніше — таке завдання повинен ставити перед собою кожний учитель. Надзвичайно важливо навчити бачити прекрасне, тонко сприймати навколишній світ, правильно й образно висловлювати думки. Робота ця клопітка, об’ємна, тож розпочинати її слід якомога раніше і проводити систематично.

Розвиток творчих здібностей учнів, їхнього мислення, уяви, формування моральних якостей за допомогою слова – важливий складник вивчення рідної мови і літератури в школі, а використання інноваційних педагогічних технологій сприяє зміні моделі поведінки між учителем та учнями, допомагає розвивати навики мислення, здібності та можливості учнів, дозволяє застосовувати ці ж технології у повсякденному житті. Практичні навички, отримані на уроках мови та літератури, переносяться на всі сфери життя дітей та забезпечують їм розширення зони як навчальної, так і соціальної компетентності.

Я.А. Коменський зазначав, що «…людей варто навчати найголовнішим чином того, щоб вони здобували знання не з книг, а спостерігали самі небо і землю, дуби і буки, тобто, щоб вони досліджували і пізнавали самі предмети, а не пам’ятали тільки чужі спостереження і пояснення».