Головна сторінка

                       

                                       Шановні учні!                                                                             Вітаю Вас на блозі знань.

 Ви зможете поглибити свої знання, опрацьовуючи надані теоретичні та практичні матеріали. Зробити завдання потрібно за тиждень. Виконані  роботи підписати, указавши дату, класна чи домашня робота, прізвище та ім`я, клас,  сфотографувати та надіслати.

Реалізація соціальної, мотиваційної, функціональної компетенцій на уроках української мови та літератури

Возняк Тетяна Іванівна

Учитель української мови

та літератури Новогродівської

середньої загальноосвітньої

школи І – ІІІ ступенів № 7.

Реалізація соціальної, мотиваційної, функціональної компетенцій на уроках української мови та літератури

(із досвіду роботи)

У загальноосвітній школі у предметів «Українська мова і література» додалася ще одна роль – забезпечувати реалізацію компетенцій у таких напрямках: соціальні, мотиваційні, функціональній.

Щоб набути необхідної для успішної діяльності в дорослому житті соціальної компетенції, учень має вчитися самостійно здобувати інформацію, виробляти і, дискутуючи обстоювати власну позицію, працювати в умовах конкуренції, спілкуватися, спільно розв’язувати певну проблему. На це спрямована і моя робота на уроках мови і літератури.

Під час вивчення у 5 класі літературної казки І.Франка «Фарбований лис» спонукаю учнів поміркувати над моральними цінностями, носіями яких є персонажі цієї казки, актуалізувати проблему твору.

Вивчаючи літературну казку І.Липи «Близнята» у 5 класі, вимагаю, щоб діти усвідомлювали прочитане. Для цього аналізуємо дії, поведінку героїв, розглядуємо художні якості літературної казки, звертаючи особливу увагу на те, як хлопці-близнята використали дарунки Долі, коментуємо описані ситуації, проводимо аналогію с сучасним життям. Отже, діти не лише засвоюють художній текст, а й учаться міркувати, порівнювати, оцінювати, висловлювати й аргументовано обстоювати власні судження, фантазувати, розвивати спостережливість…При цьому діти усвідомлюють індивідуальне призначення кожної людини, велику цінність людського життя. Формується активна життєва позиція, розвивається уміння висло вловити власну думку та відстояти її.

Також використовую метод незакінчених речень. Учень заглядає у власну душу, увага концентрується не на знаннях, а на почуттях, зникає страх помилитися, і, відповідно, росте впевненість у власних силах, формується позитивна Я-концепція (моя думка цікавить учителя, отже, я чогось вартий).

Даю завдання закінчити речення:

1.     «Для мене Тарас Шевченко – це…»

2.     Прочитавши повість «Дорогою ціною» М.Коцюбинського, я зрозуміла, що…»

3.     Прочитавши повість «Кайдашева сім’я» І.Нечуя-Левицького, я визначила для себе такі моральні настанови й ціннісні орієнтації…

Особливе місце займають рефлексивні запитання, метою яких є актуалізація суб’єктивного досвіду:

Чи хотів би ти бути на місці…

Якби тобі довелося вибирати серед персонажів друга…

Уяви себе в зимовому лісі. Що ти відчуваєш? Як би ти повівся на місці Василька (оповідання «Ялинка» М.Коцюбинського)?

Обери роль

а) героя (вживай властиві йому мовні конструкції, лексику, розкажи, що ти – герой – відчував у той чи інший момент подій).

Варіанти: поясни поведінку свого персонажа; перекажи від його імені певну сцену);

б) самодержавного цензора «Кобзаря» Т.Шевченка (розкажи, як ти «працював» над збіркою, визначав, що дозволяти до друку, а що – ні).

Основою мовленнєвого розвитку є формування функціональної компетенції школярів, оволодіння спеціальним мовленнєвим апаратом. Насамперед учні мають засвоїти поняття мови і мовлення; стилі мовлення; монологічне і діалогічне мовлення;текст, його ознаки; тему та основну думку тексту; типи мовлення. Одночасно із засвоєнням понятійної й операційної основи мовленнєвого розвитку в учнів формується система мовленнєвих умінь – сприймати, відтворювати і створювати усні й писемні монологічні та діалогічні висловлювання різних стилів, типів і жанрів, необхідних у різноманітних життєвих ситуаціях. Цьому сприяють уроки мовленнєвого розвитку, на яких учні виконують такі завдання:

1. Уявіть, що ви переїхали до нового будинку і пишете в листі до товариша про свої враження. Визначити мотив, мету і зміст вашого висловлювання. Хто є адресантом, а хто – адресатом мовлення? У чому полягає діяльність адресанта і діяльність адресата? Які умови потрібні, щоб відбулося спілкування? Від чого залежить успішність спілкування?

2. Чи добре ви засвоїли зміст слів мова і мовлення? Поширте поданий текст, вибравши зі слів у дужках ті, які підходять за змістом, і поставивши їх у потрібному відмінку.

Діти засвоюють (мова, мовлення) з раннього дитинства. У 5-6 років дитина використовує у (свій) (мова, мовлення) приблизно 3000 слів.

3. Мама послала Михайлика в магазин купити ананасовий йогурт. Проаналізувати мовні засоби у висловлюванні.

4. Підготуйте письмову розповідь про те, як ви хочете провести весняні канікули. Адресат мовлення – товариш, подруга; мета – поділитися своїми мріями і бажаннями. Схарактеризувати мовні засоби у творі.

Ефективним засобом удосконалення мовного спілкування є спеціальна система комунікативних вправ (ситуативних завдань творчого характеру), які формують увесь комплекс умінь і навичок, необхідних у продуктивній мовленнєвій діяльності. Таким є творчий диктант, який поєднує в собі вироблення мовних навичок із розвитком мовленнєво-комунікативних умінь. Під час його написання, учні вносять певні зміни (вводять слова, словосполучення чи речення, замінюють одну граматичну форму не іншу тощо), в результаті чого текст розширюється, початки змінюються.

Використовуючи творчі диктанти на розширення, доповнення складних речень у тексті, даю такі завдання:

1. Подані речення доповнити так, щоб утворилися складні. Довести, що вони є зв’язним текстом. Дібрати до нього заголовок, який виражав би тему висловлювання. З’ясувати стиль і тип мовлення.

2. З поданих слів складіть речення-прислів’я, виділіть підмет і присудок.

1. Не, кожух, чужий, гріє. 2. Ластівка, не, весна, робить, одна. 3. До, язик, доведе, Київ. 4. Не, ясла, коней, до, ходять. 5. Рве, тиха, гребля, вода.

3. Допишіть іменники-синоніми ІІ відміни.

Згода (мир), оборона (захист), атака (наступ), вдача (характер), відозва (звертання), криниця (колодязь).

4. Перебудувати поданий монологічний текст на монолог відповідно до ситуації: ваш товариш запитує, а ви відповідаєте.

Щоб записатися до бібліотеки, потрібно пред’явити учнівський квиток, заповнити формуляр. У ньому слід вказати прізвище, ім’я, по батькові, школу, клас. Заповнивши картку, треба звернутися до бібліотекаря, щоб одержати читацький квиток. Цей квиток дає право користуватися і бібліотекою, і читальною залою.

За допомогою творчих диктантів на трансформацію монологічного тексту в діалогічний перевіряю рівень опанування учнями діалогічного мовлення.

Мотиваційна компетенція передбачає навчання таких видів мовленнєво-комунікативних дій, як сприймання і відтворення текстів різних типів мовлення та функціональних стилів, що здійснюється за допомогою творчих переказів – комунікативних вправ, які одночасно формують уміння всіх чотирьох видів мовленнєвої діяльності. Учні навчаються осмислено слухати текст, а потім репродукувати в усній чи письмовій формі.

Творчі роботи з продовженням (доповнити зв’язне висловлювання), які спрямовані на розвиток таких мовленнєво-комунікативних умінь, як уміння визначати тему й основну думку тексту, добрати потрібні мовні засоби для його оформлення, будувати висловлювання в логічній послідовності й у відповідній композиційній формі.

Доповнюючи або трансформуючи текст, учні виявляють уміння реалізувати основні текстоутворювальні категорії: інформативність (осмислення характеру інформації в запропонованому тексті і доповнення його у відповідному напрямі); змістова цілісність (осмислення задуму висловлювання і його розвиток у самостійно створеному текстовому фрагменті); зв’язність (добір потрібних мовних засобів для зв’язку запропонованого тексту і самостійно створеного); завершеність (надання). Працюючи над доповненням тексту, учні розвивають уміння доцільно використовувати синтаксичні конструкції. Наприклад:

1. Використовуючи різні види складних речень, скласти зв’язне висловлювання «Здоров’я людини – в її руках». Скористуватися запропонованим планом, пункти якого розкривають загальну тему. Визначити основну думку тексту, дібрати заголовок. З’ясувати стиль і тип мовлення.

План: 1.Обмін між організмом і довкіллям – основа життя людини. 2. Культура харчування. 3. Ставлення людей до раціонального харчування. 4. Основні принципи здорового способу життя. 5. Повноцінне здоров’я – активне довголіття.

Доповнити текст власним роздумом про те, як людині досягти гармонії з усім живим. Використати синтаксичні конструкції з різними типами смислових відношень.

Ми залежні від Землі більше, ніж вона від нас, і, зрештою, спільно переживаємо природні катаклізми, смертельно небезпечні для таких маленьких істот, як люди, хоча найменші – комахи, черв’яки, бактерії – не так потерпають.

Людство терпить через повені, пожежі, землетруси, урагани так само, як через наслідки воєн.

Основним засобом підвищення ефективності розвитку мовленнєво-комунікативних умінь є застосування системи ситуативних вправ на основі реальної чи уявної мовленнєвої ситуації.

Створення ситуативних завдань дає можливість учням розвивати уміння формувати задум майбутнього твору, використовувати зібраний матеріал, планувати висловлювання, вміння користуватися різними стилями й типами мовлення відповідно до задуму, добирати мовні засоби з урахуванням усіх компонентів мовленнєвої ситуації. Оволодіння цими вміннями допомагає учням правильно будувати власні висловлювання і на уроках рідної мови, і під час вивчення інших предметів шкільного курсу, вільно спілкуватися в різних життєвих ситуаціях. Наприклад:

1. Ви побували на концерті сучасних українських співаків. Уявіть ситуацію, що вам треба поділитися враженням від побаченого і почутого зі своїми батьками. Намагайтеся зробити розповідь цікавою, логічною, грамотною.

2. Уявіть ситуацію, що ви повернулися з оздоровчого табору і маєте бажання поділитися враженнями с друзями. Запишіть можливий варіант своєї розповіді.

Ефективним видом роботи є складання діалогів дискусійного характеру, результатом чого може бути залучення учнів до ділової гри, проведення дискусії, участі в дебатах. Наприклад:

Скласти діалог на тему «Що нам потрібно відроджувати». У діалозі акцентується увага на проблемі відродження України в різні історичні часи. У групах проводиться дискусія на тему «Минуле, сучасне, майбутнє нашої держави».

Однією з ключових компетенцій є комунікативна, яка охоплює цілий комплекс знань, умінь та характерних рис особи, дає змогу здійснювати комунікативну діяльність.

Щоб ефективно спланувати навчальний процес, я повинна чітко уявляти дії учня, на підставі яких зроблено висновок про наявність у нього комунікативної мовленнєвої компетенції. Наприклад, про наявність лінгвістичної компетенції як елементу комунікативної можна зробити висновок на підставі того, чи знає учень лінгвістичні поняття, чи розуміє їх, чи вміє проаналізувати мовний матеріал із залученням лінгвістичної теорії, чи може використати здобуті знання на функціональному рівні – у власних текстах.

Щоб розвинути таку комунікативну здатність, як говоріння, зокрема монологічне мовлення, аргументацію (критичне мислення), використовую такі завдання:

1.                             пояснити точку зору на основі положення теми, наводячи різні аргументи «за» и «проти»;

2.                             побудувати ланцюжок міркувань;

3.                             викласти та обґрунтувати свої погляди, використовуючи додаткові аргументи та відповідні приклади.

Формуванню комунікативної компетенції особистості учнів сприяє і такий матеріал.

У синтаксичній системі односкладні речення відзначаються багатими смисловими і стилістичними можливостями, активне засвоєння яких підвищую культуру мовлення учнів. Тому використовую такі завдання:

1. Знайти у тексті односкладні безособові речення. Вказати на морфологічне вираження головного члена. Пояснити, чому автор надає перевагу саме таким типам односкладних речень.

2. Виразно прочитати вірш. Пояснити, якого стилістичного ефекту досягає автор такою синтаксичною будовою тексту. Простежити особливості інтонування односкладних речень у поетичному творі.

На етапі застосування на практиці здобутих знань використовую конструктивні вправи, спрямовані на формування в учнів умінь і навичок самостійно будувати односкладні речення. Тому пропоную такі завдання: трансформувати, поширити чи згорнути матеріал, замінити конструкції синонімічними. Наприклад:

1.                           поширене односкладне речення, в якому головний член виражений іменником у формі Н.в. на позначення наявності певного явища;

2.                           речення, в якому головний член виражений інфінітивом, що містить заклик до виконання певної дії.

Побудувати пари простих речень, в одному з яких подані слова були б головним членом односкладного речення, а в другому – головним або другорядним членом двоскладного речення.

Жити. Світає. Зима. Тихо. Читають.

Перебудувати текст так, щоб у ньому були лише двоскладні речення. Зіставити текст із попереднім і пояснити авторський вибір.

Значну увагу приділяю завданням ситуативного характеру, що розвивають у дітей уміння співвідносити зміст і форму висловлювань із мовленнєвою ситуацією. Учні вчаться добирати ті мовні засоби, що найдоречніше відображають особливості мовленнєвої ситуації.

Наприклад:

Вам необхідно звернутися до вчителя з проханням допомогти дібрати літературу для написання реферату. Складіть і розіграйте за особами діалог. Доведіть доцільність ужитих у тексті синтаксичних конструкцій.

Отже, головну увагу слід звертати на компетенції, щоб навчити учнів застосовувати знання на практиці, розвивати когнітивні процеси, володіння мислительними стратегіями.

Розвиток творчих здібностей учнів на уроках української мови і літератури

Розвиток творчих

здібностей учнів

на уроках української мови і літератури

Узагальнення досвіду

З точки зору гуманістичної психології кожна людина є унікальною, неповторною особистістю, здатною до самоактуалізації, до розвитку власних творчих здібностей. Це особистість, наділена надзвичайно багатим потенціалом, який часто буває реалізованим не повністю через об’єктивні і суб’єктивні причини. Тому тема розвитку творчих здібностей учнів на уроках української мови і літератури залишається актуальною і сьогодні.

Головним завданням закладів освіти є створення умов для розвитку творчої особистості. Основні питання, які покликані вирішувати уроки гуманітарного циклу, пов’язані із завданням сучасної освітньої системи: задоволення потреб суспільства в становленні та розвитку творчих, діяльних, обдарованих громадян, збагачення та розвиток інтелектуального потенціалу нації.

Значний вплив на їх функціонування мають психолого-педагогічні теорії, ідеї, підходи Г.С. Сковороди, Т.Г. Шевченка, К.Д. Ушинського, Г.І.Ващенка, А.С. Макаренка, В.О. Сухомлинського, педагогів-новаторів, представників сучасних науково-педагогічних шкіл.

Про важливість інтелектуальних можливостей особистості писав В.Сухомлинський: «У процесі навчання здійснюється головна мета розумового виховання – розвиток інтелекту. Ідеалом школи є те, щоб у життя не вступила жодна розумово невихована людина».

Важливість соціального значення інтелекту зазначена і в державних документах (Указ Президента про затвердження «Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті», Закон України «Про загальну середню освіту», новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти), згідно з якими інтелект в Україні повинен стати дієвим чинником державо-, культуро- і людинотворення, як того потребує сучасна модель цивілізаційного поступу людства.

Григорій Ващенко вважав, що школа, з одного боку, мусить дати учням певну суму наукових знань, виробити в них науковий світогляд, а з другого - «виховати в них формальні здібності інтелекту», без яких людина «не зможе рухати культуру вперед», їй потрібні логічне мислення і творча фантазія. Адже у кожній дитині природою закладений певний творчий потенціал. Саме цим обумовлюється актуальність представленого досвіду

Виявити здібності, розвинути їх якомога повніше можна лише впровадженням нестандартних елементів уроку (інтерактивного навчання, методу проектів, проблемного навчання, колективного взаємонавчання, ІКТ, елементів дослідницької роботи)  з урахуванням особистісно зорієнтованого підходу до навчально-виховного процесу, що дедалі більше привертає увагу педагогічної громадськості.

Теоретичною основою досвіду є технологія інтерактивного навчання (О.Пометун, Л.Пироженко, Т.Ремех); технологія «Метод проектів» (В.Гузєєв); технологія колективного взаємонавчання(О. Рівін), технологія проблемного навчання (М.Махмутов, Т.Ільїна, Г.Вернер, В.Окоп, А.Матюшкін,); технологія комп'ютерного (інформаційного) навчання (А.Єршов).

Праця всіх учнів у співтворчості з учителем розвиває творчі здібності, сприяє самостійному здобуванню знань, диференціює та індивідуалізує процес навчання, стимулює роботу з додатковою літературою, розвиває аналітичне мислення, вміння робити узагальнення, формує в учнів навички самооцінки та самоконтролю своєї навчальної діяльності.

Саме розвиток творчих здібностей робить навчання усвідомленим, виробляє у дітей потребу у творчій та дослідницькій роботі.Тому я й працюю над методичною проблемою: «Розвиток творчих здібностей учнів на уроках української мови та літератури».Вважаю своїм завданням допомогти учневі знайти себе в житті, пробудити чи розвинути творчий потенціал дитини. Основна мета моєї діяльності - це пошук шляхів «навчати навчатись»; формування творчої особистості, ключових компетентностей;створення ситуації успіху;адаптація дитини до умов сучасного життя.

Залучаючи до процесу навчання всіх учнів класу, свій урок будую на основі діалогу, забезпечуючи тим самим простір для осмислення школярами не тільки свого, але й чужого досвіду, надаю можливість учневі самому моделювати ситуацію в нових умовах; продуктивні творчі суперечки приводять учнів не тільки до адекватного розуміння суті художнього твору, але й мають виховний ефект, роблять кожного учасника занять активним шукачем шляхів і засобів вирішення тієї чи іншої проблеми.

Завдання вчителя – управляти процесами творчого пошуку, ідучи від простого до складного: створювати ситуації, що сприяють творчій активності та спрямованості школяра, розвивати його уяву, асоціативне мислення, здатність розуміти закономірності, прагнення постійно вдосконалюватися, розв’язувати дедалі складніші творчі завдання.

Як зазначають дослідники, інноваційний підхід забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних та вольових сфер, дає відчуття потреби у самоосвіті, формує стійкий інтерес до предмета, сприяє розвитку творчої особистості

Успішне використання тієї чи іншої технології навчання вимагає від педагога глибоких знань навчального предмета, педагогіки, психології; залежить від ерудиції, практичних умінь учителя, його творчості та майстерності. Педагог має вільно володіти методиками, які формують світогляд, ціннісні орієнтації дитини, вміння й навички, необхідні для життєвого та професійного вибору. Тому вчитель повинен пам’ятати: «Щоб мати право вчити інших, потрібно постійно вчитися самому»

Створення ситуації успіху для дитини вважаю необхідною умовою ефективної роботи з дітьми. На своїх уроках намагаюся дати учням основні пізнавальні та громадянські вміння: прищепити їм позитивне ставлення до навчання, виховати впевненість у власних здібностях, активізувати мотивацію до самовдосконалення і саморозвитку, використовуючи інноваційні технології. Упевнена, що ці методи є основним способом створення атмосфери у класі, який найліпшим чином сприяє співпраці, порозумінню та доброзичливості, дає змогу по-справжньому реалізувати особистісно зорієнтоване навчання.

На уроці використовую інтерактивні методики, які поєдную з традиційними. Завдяки цьому учні вчаться бути демократичними, критично мислити, співпрацювати, приймати рішення, спілкуватися з іншими.

Отже, використання інтерактивних технологій сприяє співробітництву на уроці.

У своїй роботі намагаюсь застосовувати оптимальні інтерактивні технології, які б проектували креативні якості особистості учня: фантазію, натхнення, ініціативу, нестандартність, непересічність, наявність власної точки зору. Саме здатність осмислювати виучуване, виділяти основне сприяє виробленню вмінь свідомо застосовувати знання на практиці. Роботу в парах, у малих групах, використання інтерактивних прийомів («Коло ідей», «Акваріум», «Асоціація», «Мікрофон», «Навчаючи  навчаюсь», «Мозковий штурм», «Незакінчені речення», «Метод ПРЕС», «Ажурна пилка»), різних варіантів дискусійного навчання (дискусія, диспут, дебати) та вправ «Відстрочена увага», «Лови помилку», «Передай крейду», «Створи символ» поєдную з традиційними формами роботи та з творчою діяльністю нестандартного спрямування: сенкан, інтерв'ю з письменником чи героєм, «створення» фільму, вернісаж ілюстрацій до твору, рольова гра та ін. Ефективним засобом розвитку творчих здібностей учнів є спеціальна система комунікативних вправ (ситуативних завдань творчого характеру). Таким є творчий диктант. Під час його написання учні вносять певні зміни (вводять слова, словосполучення чи речення, замінюють одну граматичну форму на іншу тощо), в результаті чого текст розширюється, початки змінюються.

Використовуючи творчі диктанти на розширення, доповнення складних речень у тексті, даю такі завдання:

1. Подані речення доповнити так, щоб утворилися складні. Довести, що вони є зв’язним текстом. Дібрати до нього заголовок, який виражав би тему висловлювання. З’ясувати стиль і тип мовлення.

2. Із поданих слів складіть речення-прислів’я, виділіть підмет і присудок.

1. Не, кожух, чужий, гріє. 2. Ластівка, не, весна, робить, одна. 3. До, язик, доведе, Київ. 4. Не, ясла, коней, до, ходять. 5. Рве, тиха, гребля, вода.

3. Допишіть іменники-синоніми ІІ відміни.

Згода (мир), оборона (захист), атака (наступ), вдача (характер), відозва (звертання), криниця (колодязь).

4. Перебудувати поданий монологічний текст на монолог відповідно до ситуації: ваш товариш запитує, а ви відповідаєте.

За допомогою творчих диктантів на трансформацію монологічного тексту в діалогічний перевіряю рівень опанування учнями діалогічного мовлення.

На уроках літератури використовую метод «Незакінчені речення». Виконуючи це завдання, учень заглядає у власну душу, увага концентрується не на знаннях, а на почуттях, зникає страх помилитися і, відповідно, росте впевненість у власних силах, формується позитивна Я-концепція (моя думка цікавить учителя, отже, я чогось вартий).

Даю завдання закінчити речення:

1.     «Для мене Тарас Шевченко – це…»

2.     «Прочитавши повість «Дорогою ціною» М.Коцюбинського, я зрозуміла, що…»

3.     «Прочитавши повість «Кайдашева сім’я» І.Нечуя-Левицького, я визначила для себе такі моральні настанови й ціннісні орієнтації…»

Нині проблема самостійного, логічного, творчого мислення особливо актуальна. Тому у своїй педагогічній практиці широко застосовую технологію критичного мислення, керуючись порадами О.Пометун (курс «Основи критичного мислення»). Це сприяє розвиткові вмінь учнів вирішувати складні проблеми, критично ставитися до обставин, порівнювати альтернативні точки зору та приймати виважені рішення.

Використовую такі види діяльності, спрямовані на формування у школярів навичок критичного мислення на уроках літератури. Аналізуючи образи художнього твору, пропоную учням технологію «Ґронування». Наприклад, аналізуючи образ Наталки (за п’єсою І. Котляревського «Наталка Полтавка»), школярі складають інформаційне ґроно, яке допоможе зрозуміти їм характер головної героїні твору.

Під час характеристики образів ставлю завдання не тільки аналізувати поведінку, вдачу, вчинки персонажів, описувати зовнішність. Старшокласники повинні навчитися пояснювати, за допомогою яких засобів автор створював образи, які прийоми використав для емоційного впливу на читачів.

Щоб визначити коло проблем, які автор порушує у творі, ми з учнями працюємо за технологією «Щоденник подвійних нотаток».

Аналізуючи твір М.Хвильового «Я (Романтика)», учні виписують із тексту ті фрази, що вразили, про які хочеться висловитись. Наприклад:

«Я чекіст, але я й людина»; «Тут, в глухому закутку, на краю города, я ховаю від гільйотини один кінець своєї душі».

Розглядаючи драматичну поему Лесі Українки «Бояриня», використовую «Двочасний щоденник». Колорит епохи досягається фіксацією певних історичних явищ у розмовах дійових осіб. Прослідкуймо, як реальні історичні події знаходять своє відображення в поемі (учні заповнюють праву колонку таблиці).

Історичний факт	Літературна інтерпретація історичного факту
Церковні братства, що мали патріотичний характер	Оксана: «…я перша братчиця в дівочім братстві». Гість: «Дівчата наші, - декотрі ще вкупі були з дружиною твоєю в братстві – гуртом пошили корогву й послали у Чигирин…»
Козацька супліка до царя з оскарженням	Степан: «Дай мені супліку, оту, що ти приготував цареві, - як влучу слушний час, то я подам до власних рук йому».
Кривди, які чинять в Україні московські посіпаки	Гість: «Та там такі напасті, що крий боже! І просвітку нікому не дають московські посіпаки. Все нам в очі тією присягою тичуть…»
Недовіра до гетьмана Дорошенка	Степан: «…а ся війна найпаче братовбійна, що Дорошенко зняв на Україні, - то ж він татар на поміч приєднав і платить їм ясиром християнським».

Аналізуючи драму-феєрію Лесі Українки «Лісова пісня», застосовую прийом «Мозковий штурм». Проблемна тема: мотив зради у творі «Лісова пісня».

Учні визначають, хто з персонажів пов'язаний із цим мотивом, до чого призводить зрада кожного з них.

Лукаш – Мавка – втрачене кохання

Лукаш – талант до музики – бездуховне життя

Мавка – «покинула високе верховіття і низько на дрібні стежки спустилась» - розчарування в людях, втрата кохання, забуття

Мати Лукаша, Килина – прохання дядька Лева і Лісовика – помста лісових духів

«Мозковий штурм» поєдную з іншими видами діяльності, такими як: «Обери позицію», створення асоціативного куща, інсценування уривків твору, евристична бесіда тощо. Це допомагає глибоко й різнобічно проаналізувати художній твір. Поєднуючи на уроках різні методики і технології, створюючи сприятливу психологічну атмосферу,учитель допомагає учням формувати  такі потрібні для сучасного життя навички критичного мислення.

Одним із важливих видів діяльності вважаю проблемне навчання, яке активізує самостійну роботу учнів, що веде до ґрунтовного засвоєння і закріплення знань, розвиває творче мислення, здатність до самостійного вирішення поставленого завдання.

Так на уроці української літератури у 7 класі, розглядаючи тему «Доброта і любов в українській родині» за повістю Анатолія Дімарова «Блакитна дитина», звертаюся до учнів із запитанням: «Що, на вашу думку, потрібно для того, аби в сім’ї панували мир і злагода?». Далі на основі їх відповідей складаємо пам’ятку «Правила культури поведінки і взаємин у сім’ї». Вважаю, що такий вид діяльності допоможе семикласникам глибше розкрити порушені у творі проблеми.

На заключних (підсумкових) уроках, стимулюючи самостійну пізнавальну діяльність учнів, використовую «Метод проектів». Метод проектування допомагає учневі бути не пасивним споживачем готових знань, а суб'єктом навчання, який активно включається у спільну діяльність, відчуває себе рівноправним учасником діалогу, співтворцем. Це саме той вид діяльності, який наочно демонструє практичне застосування набутих знань.

Працюючи над власним проектом, учні самостійно розв’язують творчу чи дослідницьку проблему. Він дає можливість поділитися життєвим досвідом, школярі набувають уміння користуватися джерелами інформації: книгами, періодикою, комп’ютерними засобами, вчаться самостійно опановувати знання, порівнюючи, зіставляючи, даючи оцінку вчинкам, стосункам людей, суспільним і культурним явищам та процесам, спостерігати і робити власні висновки

Впроваджую в практику викладання рідної мови та літератури комп’ютерні технології. Процес інформатизації суспільства зумовлює й інформатизацію освіти: використання нових інформаційних технологій, орієнтованих на реалізацію психолого-педагогічної мети навчання і виховання. Готуючи уроки з використанням комп'ютерних технологій, ставлю перед собою завдання підвищити їх ефективність, створити умови для високоякісного засвоєння навчального матеріалу, розвивати інтелектуальні, творчі здібності школярів, виховувати гармонійну особистість, готувати учнів до життя у розвиненому інформаційному середовищі. Завдяки мультимедіа (презентацій, добору ілюстрацій, використання кіно чи відеофрагментів) навіть сухий теоретичний матеріал оживає, стає цікавим.

Тому учні старших класів залюбки створюють ознайомлювально-інформаційні проекти, що стосуються біографії українських письменників: збір і оформлення цікавих фактів із життя митця (життєва позиція митця, кредо і світогляд, вдача, темперамент, грані особистості, характер, зацікавлення й захоплення, обдарування), пошук і оформлення відомостей про різні варіанти твору, проведення уявних екскурсій тощо. Результатом створення цих проектів є мультимедійні презентації.

Використання на уроках інноваційних методів навчання вимагає особливого підходу і до оцінювання знань учнів. Тому найчастіше у якості форм поточного оцінювання використовую тести, експрес-опитування, самооцінку. З метою активізації самооцінювальної діяльності учнів застосовую прийоми «Уявний мікрофон», «Незакінчене речення» та чітко сформульовані критерії оцінювання участі учня у кожному виді навчальної діяльності протягом уроку.

Отже, у кожній людині природою закладений певний творчий потенціал. Виявити здібності, розвинути їх якомога повніше — таке завдання повинен ставити перед собою кожний учитель. Надзвичайно важливо навчити бачити прекрасне, тонко сприймати навколишній світ, правильно й образно висловлювати думки. Робота ця клопітка, об’ємна, тож розпочинати її слід якомога раніше і проводити систематично.

Розвиток творчих здібностей учнів, їхнього мислення, уяви, формування моральних якостей за допомогою слова – важливий складник вивчення рідної мови і літератури в школі, а використання інноваційних педагогічних технологій сприяє зміні моделі поведінки між учителем та учнями, допомагає розвивати навики мислення, здібності та можливості учнів, дозволяє застосовувати ці ж технології у повсякденному житті. Практичні навички, отримані на уроках мови та літератури, переносяться на всі сфери життя дітей та забезпечують їм розширення зони як навчальної, так і соціальної компетентності.

Я.А. Коменський зазначав, що «…людей варто навчати найголовнішим чином того, щоб вони здобували знання не з книг, а спостерігали самі небо і землю, дуби і буки, тобто, щоб вони досліджували і пізнавали самі предмети, а не пам’ятали тільки чужі спостереження і пояснення».

Проект уроку з української літератури

Освітній проект за темою курсів

Проект уроку з української літератури

Автор

Ім’я по батькові та прізвище

Возняк Тетяна Іванівна

Назва навчального закладу

Новогродівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7

Місто, село, район, область

Новогродівка

Опис навчальної теми

Назва

Чи має людина вплив на природу?

Стислий опис

У проекті задіяні учні 7 класу. Робота над проектом здійснюється в рамках вивчення теми «Ти знаєш, що ти –  людина?». На початку роботи вчитель знайомить учнів із презентацією про проект, з буклетом «Метод проектів»; учні заповнюють розділи Знаю-Хочу схеми «3-Х-Д» (Додаток 1). Під час роботи над проектом учитель здійснює контроль за «Щоденниками спостережень» учнів, які заповнюють діти. Школярі працюють у трьох групах. Учні використовують пошукові системи мережі Інтернет, сайти для вивчення української літератури, додаткової літератури. Після вивчення теми учні повинні підготувати творчу роботу «Власна версія подальшого розвитку подій твору Є.Гуцала «Сім’я дикої качки».

Предмет, навчальна тема

Українська література Тема 3. «Ти знаєш, що ти – людина?» Є.Гуцало «Сім’я дикої качки» - твір про людину і світ крізь призму морально-етичних проблем. Людська доброта та жорстокість, милосердя і справжня турбота про природу.

Клас (вікова категорія)

7 кл. 12-13 років

Приблизний час вивчення теми

3 години вся тема 2 тижні

Освітні засади

Державні освітні стандарти

- підготовка учнів до взаємодії з соціальним середовищем, до самореалізації їх як особистостей в умовах  багатоманітного світу через засвоєння комплексу знань;  - формування відповідних компетенцій; - формування в учнів  національних та загальнолюдських цінностей; - формування в учнів критичного мислення, навичок оцінювання суспільних явищ і процесів, життєвих та особистісно-життєтворчих, комунікативних, інтелектуально-інформаційних навичок.

Навчальні програми

- Поглибити знання учнів про життєвий і творчий шлях Є.Гуцала. - Ознайомити з твором «Сім’я дикої качки». З’ясувати його ідейно-тематичне спрямування. - Визначити морально-етичні проблеми твору. - Дослідити, як у творі на прикладі героїв оповідання зображена людська доброта і жорстокість, милосердя і справжня турбота про природу. - Удосконалювати навички учнів переказувати сюжет, пояснювати особливості композиції. - Розвивати творчу уяву, логічне мислення, уміння узагальнювати, робити висновки, грамотно висловлювати власні думки. - Виховувати почуття любові до природи, оточуючого світу.

Навчальні цілі та очікувані результати навчання учнів

Після завершення проекту учні зможуть: - визначити ідейно-тематичне спрямування твору, його морально-етичні проблеми; - переказувати сюжет твору, пояснити особливості композиції; - охарактеризувати героїв твору, надати об’єктивну оцінку їхнім вчинкам; - доводити свою думку, робити висновки; - довести, як у творі на прикладі героїв оповідання зображена людська доброта і жорстокість, милосердя і справжня турбота про природу, чи має людина вплив на природу. Формуються навички: - роботи в групі, розподілу обов’язків; - пошуку, критично оцінювати інформацію; - аналізу епічного твору; - розуміння етичних/правових питань, пов’язаних з доступом до інформації на сайтах; - ефективного використання часу та розподілу робочого навантаження; - грамотно викладати свої міркування, поєднуючи їх із фактичним матеріалом.

Основні запитання

Ключове запитання

Чи має людина вплив на природу?

Тематичні запитання

1) Яке значення надає письменник перебуванню людини у природному середовищі? 2) Які риси характеру намагається виховати Є.Гуцало у читачів на прикладі твору «Сім’я дикої качки»?

Змістові запитання

1. Які твори художньої літератури Є.Гуцала вам відомі? Чим вони запам’яталися вам? 2. Про що писав Є.Гуцало у своїх творах? 3. Чому письменник у своїх творах значну увагу приділяв взаємостосункам людини і природи? 4. Чи завжди люди вдячні природі? 5. Як Є.Гуцало майстерно описує красу літнього ранку? 6. Як поводила себе качка-мати, коли хлопець забирав її малят? 7. Якою була реакція Тосі на вчинок Юрка? 8. Чи можна Юрка звинуватити у жорстокості, коли він забрав каченят від матері? 9. Чому Тося не перешкодила вчинку хлопця? Як би ви повели себе, перебуваючи на місці дівчини? 10. Як сам Є.Гуцало ставиться до вчинків і поведінки своїх героїв? 11. Для чого письменник вводить у твір не дорослих людей, а дітей? 12. Чому, на ваш погляд, Євген Пилипович наприкінці твору остаточно не зазначив про подальшу долю качиної родини? 13. Над чим вас примушує задуматися письменник після ознайомлення зі змістом оповідання?

План оцінювання

Графік оцінювання

На початку проекту

Упродовж роботи над проектом

Наприкінці роботи над проектом

Знаю – Хочу дізнатися (З-Х-Д) схеми

Аркуш паперу (або електронна таблиця) з заголовком теми, що вивчається, та таблицею З-Х-Д.

Самостійна робота з формами оцінювання (само- та взаємооцінювання) Мережево опитування Розгадування кросворду «Сторінками життя і творчості Є.Гуцала» (Додаток 2) Інсценування «Театр одного актора»

Контрольний список спільної роботи Документи Google

Дізнався (З-Х-Д) схеми Таблиця «Відгук однокласників» (Додаток 3) Конкурс «Я – письменник»

Аркуш паперу (або електронна таблиця)із заголовком теми, що вивчається, та таблицею З-Х-Д. Творча робота «Власна версія подальшого розвитку подій твору Є. Гуцала «Сім’я дикої качки».

Стислий опис оцінювання

·   На початку проекту (на першому тижні) заповнюються розділи Знаю-Хочу дізнатися схеми «З-Х-Д». Розгадування кросворду «Сторінками життя і творчості Є.Гуцала» ·   Упродовж роботи над проектом використовуються Контрольний список спільної роботи, учитель проводить мереживо опитування на другому уроці. Інсценування «Театр одного актора». ·         Наприкінці роботи над проектом заповнюється розділ Дізнався схеми «З-Х-Д», під час захисту проекту кожна група презентує творчу роботу «Власна версія подальшого розвитку подій твору Є. Гуцала «Сім’я дикої качки», учні заповнюють таблицю ««Відгук про однокласників».

Методичні засади

Попередні знання та навички

Матеріал підручника «Українська література» 7 клас Уміння працювати з пошуковими системами мережі Інтернет, програми роботи з текстами і створення публікацій, електронною поштою

Діяльність учнів та вчителя

На першому уроці вивчення теми вчитель знайомить із життєвим і творчим шляхом Є.Гуцала. Проект проходить на трьох уроках вивчення теми. На початку роботи над проектом учитель знайомить із презентацією, завданнями проекту,  за допомогою опитувальника визначає рівень знань із теми, знайомить із вимогами до знань, формами кінцевого результату. Учні, ознайомившись із завданням проекту, самостійно обирають, до якої групи вони будуть належати відповідно їх зацікавлень, умінь, навичок, здібностей, навчальних потреб. Під час роботи над проектом учні першої групи, використовуючи пошукові системи, сайти, присвячені художнім творам про природу, матеріали про охорону природи, додаткову літературу, оповідання Є.Гуцала «Сім’я дикої качки», знаходять відповіді на запитання: 1. Чим є сім’я для кожного з нас? Які ознаки справжньої сім’ї? 2. Чи мають тварини, умовно кажучи, сім’ю? Чим відрізняється сім’я людей від сім’ї тварин? 3. Від чого, на ваш погляд, залежить благополуччя в сім’ї? Через що сім’я дикої качки не зазнала щастя? Під час роботи над проектом учні другої групи, використовуючи пошукові системи, сайти, присвячені літературі, додаткові джерела, оповідання Є. Гуцала «Сім’я дикої качки», знаходять відповіді на запитання: 1. Які враження виникли у вас від знайомства з Юрком? 2. Порівняйте вчинки і поведінку Тосі і Юрка. Чим вони зумовлені? 3. Дослідіть, як Тося розумілася з природою. Чи є щось спільного в героїні і Планетника (Б. Харчук «Планетник»). Під час роботи над проектом учні третьої групи, використовуючи пошукові системи, сайти, присвячені літературі, матеріали про охорону природи, додаткову літературу, оповідання Є.Гуцала «Сім’я дикої качки», знаходять відповіді на запитання: 1. З якою метою, на вашу думку, Є.Гуцало протиставляє у творі людську доброту і жорстокість? 2. Як автор показав взаємостосунки людини і природи в оповіданні «Сім’я дикої качки»? 3. Які проблеми намагається вирішити у своєму творі Євген Пилипович?  Учні кожної групи роблять висновки і готують матеріал для письмової роботи, користуючись «Пам’яткою для написання оповідання». Під час вивчення теми при оцінюванні вчитель використовує тестові завдання, мережні опитувальники з метою коригуючої роботи. Результатом проекту є творча робота, у якій знайдуть відображення питання про перебування людини у природному середовищі, про людську доброту, милосердя і справжню турботу про природу.

Диференціація навчання

Учні, що мають проблеми у навчанні

У кожній групі учнів є: командир, який керує процесом розподілу завдань учням та ходом їх  виконання; консультант, що допомагає учням, у яких виникають питання під час роботи. Учитель назначає день і час консультацій для учнів, яким потрібна допомога під час виконання завдань проекту.

Обдаровані учні

Знайти відеофрагменти за заданою тематикою. Скласти тестові завдання.

Матеріали та ресурси

Технічне забезпечення (відмітьте необхідне)

Фотоапарат  Комп’ютер (и)  Цифровий фотоапарат  DVD - програвач  Доступ до Інтернету

Лазерний диск  Принтер  Мультимедійний проектор  Сканер  Телевізор

Відеомагнітофон  Відеокамера  Обладнання для відео конференцій  Інше

Програмне забезпечення  (відмітьте необхідне)

Програма для роботи з базами даних/ електронними таблицями  Програма для створення публікацій  Програма для електронної пошти

Енциклопедія на  компакт-диску  Програма для роботи із зображеннями  Програма для створення комп’ютерних презентацій

Програма для роботи з Інтернетом  Програма для  розробки веб-сторінок  Програма для роботи з текстами  Інше

Друковані матеріали

Підручник «Українська література» для 7 кл. Іінструкції Оцінювання навичок спільної діяльності, контрольний список спільної роботи. Пам’ятка для написання оповідання (Додаток 4).

Обладнання та канцтовари

Аркуші паперу

Додаток 1

Таблиця «З-Х-Д» (Знаю; Хочу дізнатися; Дізнався)

Знаю	Хочу дізнатися	Дізнався

Додаток 2

Кросворд «Сторінками життя і творчості Є. Гуцала»

По вертикалі:

 1. Прізвище автора твору «Олень Август». (Гуцало)

По горизонталі:

1. Євген Пилипович закінчив Ніжинський педінститут ім.М. (Гоголя)

2. Професія батьків письменника. (Учителі).

3. Діяльність Євгена Пилиповича окрім письменницької. (Кіносценарист)

4. Назва дитячої книжки письменника. («Саййора»)

5. Книга без початку і кінця зі скрині баби Ликери. (Біблія)

6. Прізвище англійського письменника, твори якого полюбляв читати Є. Гуцало. (Лондон)

Додаток 3

 Відгук однокласників

Ваше ім'я, прізвище:	Ім'я, прізвище того, хто рецензується:	Назва проекту:	Дві похвали роботі:	Дві пропозиції про роботу:	Ідеї і зауваження:
			1. 2.	1. 2.

Додаток 4

Пам’ятка

«Як написати оповідання»

1. Сформулюйте тему й основну думку вашого оповідання, придумайте заголовок.

2. Відберіть потрібний матеріал із ваших спогадів або з інших джерел.

3. Повторіть схему композиції оповідання.

4. Конкретизуючи схему композиції оповідання, складіть план. Вкажіть у ньому вступ, зав'язку, кульмінацію і розв'язку.

5. Зверніть увагу на пропорційність частин оповідання. Пам'ятайте, що найдокладніше в оповіданні має бути описана головна подія.

6. Намагайтеся використати в оповіданні діалог (або окремі репліки), елементи опису (можливо, роздум), причому так, щоб вони допомагали повніше уявити хід подій і характери людей, про яких ви розповідаєте.

7. Напишіть чернетку оповідання. Після перевірки й виправлень перепишіть начисто.