Реалізація соціальної, мотиваційної, функціональної компетенцій на уроках української мови та літератури

Возняк Тетяна Іванівна

Учитель української мови

та літератури Новогродівської

середньої загальноосвітньої

школи І – ІІІ ступенів № 7.

Реалізація соціальної, мотиваційної, функціональної компетенцій на уроках української мови та літератури

(із досвіду роботи)

У загальноосвітній школі у предметів «Українська мова і література» додалася ще одна роль – забезпечувати реалізацію компетенцій у таких напрямках: соціальні, мотиваційні, функціональній.

Щоб набути необхідної для успішної діяльності в дорослому житті соціальної компетенції, учень має вчитися самостійно здобувати інформацію, виробляти і, дискутуючи обстоювати власну позицію, працювати в умовах конкуренції, спілкуватися, спільно розв’язувати певну проблему. На це спрямована і моя робота на уроках мови і літератури.

Під час вивчення у 5 класі літературної казки І.Франка «Фарбований лис» спонукаю учнів поміркувати над моральними цінностями, носіями яких є персонажі цієї казки, актуалізувати проблему твору.

Вивчаючи літературну казку І.Липи «Близнята» у 5 класі, вимагаю, щоб діти усвідомлювали прочитане. Для цього аналізуємо дії, поведінку героїв, розглядуємо художні якості літературної казки, звертаючи особливу увагу на те, як хлопці-близнята використали дарунки Долі, коментуємо описані ситуації, проводимо аналогію с сучасним життям. Отже, діти не лише засвоюють художній текст, а й учаться міркувати, порівнювати, оцінювати, висловлювати й аргументовано обстоювати власні судження, фантазувати, розвивати спостережливість…При цьому діти усвідомлюють індивідуальне призначення кожної людини, велику цінність людського життя. Формується активна життєва позиція, розвивається уміння висло вловити власну думку та відстояти її.

Також використовую метод незакінчених речень. Учень заглядає у власну душу, увага концентрується не на знаннях, а на почуттях, зникає страх помилитися, і, відповідно, росте впевненість у власних силах, формується позитивна Я-концепція (моя думка цікавить учителя, отже, я чогось вартий).

Даю завдання закінчити речення:

1.     «Для мене Тарас Шевченко – це…»

2.     Прочитавши повість «Дорогою ціною» М.Коцюбинського, я зрозуміла, що…»

3.     Прочитавши повість «Кайдашева сім’я» І.Нечуя-Левицького, я визначила для себе такі моральні настанови й ціннісні орієнтації…

Особливе місце займають рефлексивні запитання, метою яких є актуалізація суб’єктивного досвіду:

Чи хотів би ти бути на місці…

Якби тобі довелося вибирати серед персонажів друга…

Уяви себе в зимовому лісі. Що ти відчуваєш? Як би ти повівся на місці Василька (оповідання «Ялинка» М.Коцюбинського)?

Обери роль

а) героя (вживай властиві йому мовні конструкції, лексику, розкажи, що ти – герой – відчував у той чи інший момент подій).

Варіанти: поясни поведінку свого персонажа; перекажи від його імені певну сцену);

б) самодержавного цензора «Кобзаря» Т.Шевченка (розкажи, як ти «працював» над збіркою, визначав, що дозволяти до друку, а що – ні).

Основою мовленнєвого розвитку є формування функціональної компетенції школярів, оволодіння спеціальним мовленнєвим апаратом. Насамперед учні мають засвоїти поняття мови і мовлення; стилі мовлення; монологічне і діалогічне мовлення;текст, його ознаки; тему та основну думку тексту; типи мовлення. Одночасно із засвоєнням понятійної й операційної основи мовленнєвого розвитку в учнів формується система мовленнєвих умінь – сприймати, відтворювати і створювати усні й писемні монологічні та діалогічні висловлювання різних стилів, типів і жанрів, необхідних у різноманітних життєвих ситуаціях. Цьому сприяють уроки мовленнєвого розвитку, на яких учні виконують такі завдання:

1. Уявіть, що ви переїхали до нового будинку і пишете в листі до товариша про свої враження. Визначити мотив, мету і зміст вашого висловлювання. Хто є адресантом, а хто – адресатом мовлення? У чому полягає діяльність адресанта і діяльність адресата? Які умови потрібні, щоб відбулося спілкування? Від чого залежить успішність спілкування?

2. Чи добре ви засвоїли зміст слів мова і мовлення? Поширте поданий текст, вибравши зі слів у дужках ті, які підходять за змістом, і поставивши їх у потрібному відмінку.

Діти засвоюють (мова, мовлення) з раннього дитинства. У 5-6 років дитина використовує у (свій) (мова, мовлення) приблизно 3000 слів.

3. Мама послала Михайлика в магазин купити ананасовий йогурт. Проаналізувати мовні засоби у висловлюванні.

4. Підготуйте письмову розповідь про те, як ви хочете провести весняні канікули. Адресат мовлення – товариш, подруга; мета – поділитися своїми мріями і бажаннями. Схарактеризувати мовні засоби у творі.

Ефективним засобом удосконалення мовного спілкування є спеціальна система комунікативних вправ (ситуативних завдань творчого характеру), які формують увесь комплекс умінь і навичок, необхідних у продуктивній мовленнєвій діяльності. Таким є творчий диктант, який поєднує в собі вироблення мовних навичок із розвитком мовленнєво-комунікативних умінь. Під час його написання, учні вносять певні зміни (вводять слова, словосполучення чи речення, замінюють одну граматичну форму не іншу тощо), в результаті чого текст розширюється, початки змінюються.

Використовуючи творчі диктанти на розширення, доповнення складних речень у тексті, даю такі завдання:

1. Подані речення доповнити так, щоб утворилися складні. Довести, що вони є зв’язним текстом. Дібрати до нього заголовок, який виражав би тему висловлювання. З’ясувати стиль і тип мовлення.

2. З поданих слів складіть речення-прислів’я, виділіть підмет і присудок.

1. Не, кожух, чужий, гріє. 2. Ластівка, не, весна, робить, одна. 3. До, язик, доведе, Київ. 4. Не, ясла, коней, до, ходять. 5. Рве, тиха, гребля, вода.

3. Допишіть іменники-синоніми ІІ відміни.

Згода (мир), оборона (захист), атака (наступ), вдача (характер), відозва (звертання), криниця (колодязь).

4. Перебудувати поданий монологічний текст на монолог відповідно до ситуації: ваш товариш запитує, а ви відповідаєте.

Щоб записатися до бібліотеки, потрібно пред’явити учнівський квиток, заповнити формуляр. У ньому слід вказати прізвище, ім’я, по батькові, школу, клас. Заповнивши картку, треба звернутися до бібліотекаря, щоб одержати читацький квиток. Цей квиток дає право користуватися і бібліотекою, і читальною залою.

За допомогою творчих диктантів на трансформацію монологічного тексту в діалогічний перевіряю рівень опанування учнями діалогічного мовлення.

Мотиваційна компетенція передбачає навчання таких видів мовленнєво-комунікативних дій, як сприймання і відтворення текстів різних типів мовлення та функціональних стилів, що здійснюється за допомогою творчих переказів – комунікативних вправ, які одночасно формують уміння всіх чотирьох видів мовленнєвої діяльності. Учні навчаються осмислено слухати текст, а потім репродукувати в усній чи письмовій формі.

Творчі роботи з продовженням (доповнити зв’язне висловлювання), які спрямовані на розвиток таких мовленнєво-комунікативних умінь, як уміння визначати тему й основну думку тексту, добрати потрібні мовні засоби для його оформлення, будувати висловлювання в логічній послідовності й у відповідній композиційній формі.

Доповнюючи або трансформуючи текст, учні виявляють уміння реалізувати основні текстоутворювальні категорії: інформативність (осмислення характеру інформації в запропонованому тексті і доповнення його у відповідному напрямі); змістова цілісність (осмислення задуму висловлювання і його розвиток у самостійно створеному текстовому фрагменті); зв’язність (добір потрібних мовних засобів для зв’язку запропонованого тексту і самостійно створеного); завершеність (надання). Працюючи над доповненням тексту, учні розвивають уміння доцільно використовувати синтаксичні конструкції. Наприклад:

1. Використовуючи різні види складних речень, скласти зв’язне висловлювання «Здоров’я людини – в її руках». Скористуватися запропонованим планом, пункти якого розкривають загальну тему. Визначити основну думку тексту, дібрати заголовок. З’ясувати стиль і тип мовлення.

План: 1.Обмін між організмом і довкіллям – основа життя людини. 2. Культура харчування. 3. Ставлення людей до раціонального харчування. 4. Основні принципи здорового способу життя. 5. Повноцінне здоров’я – активне довголіття.

Доповнити текст власним роздумом про те, як людині досягти гармонії з усім живим. Використати синтаксичні конструкції з різними типами смислових відношень.

Ми залежні від Землі більше, ніж вона від нас, і, зрештою, спільно переживаємо природні катаклізми, смертельно небезпечні для таких маленьких істот, як люди, хоча найменші – комахи, черв’яки, бактерії – не так потерпають.

Людство терпить через повені, пожежі, землетруси, урагани так само, як через наслідки воєн.

Основним засобом підвищення ефективності розвитку мовленнєво-комунікативних умінь є застосування системи ситуативних вправ на основі реальної чи уявної мовленнєвої ситуації.

Створення ситуативних завдань дає можливість учням розвивати уміння формувати задум майбутнього твору, використовувати зібраний матеріал, планувати висловлювання, вміння користуватися різними стилями й типами мовлення відповідно до задуму, добирати мовні засоби з урахуванням усіх компонентів мовленнєвої ситуації. Оволодіння цими вміннями допомагає учням правильно будувати власні висловлювання і на уроках рідної мови, і під час вивчення інших предметів шкільного курсу, вільно спілкуватися в різних життєвих ситуаціях. Наприклад:

1. Ви побували на концерті сучасних українських співаків. Уявіть ситуацію, що вам треба поділитися враженням від побаченого і почутого зі своїми батьками. Намагайтеся зробити розповідь цікавою, логічною, грамотною.

2. Уявіть ситуацію, що ви повернулися з оздоровчого табору і маєте бажання поділитися враженнями с друзями. Запишіть можливий варіант своєї розповіді.

Ефективним видом роботи є складання діалогів дискусійного характеру, результатом чого може бути залучення учнів до ділової гри, проведення дискусії, участі в дебатах. Наприклад:

Скласти діалог на тему «Що нам потрібно відроджувати». У діалозі акцентується увага на проблемі відродження України в різні історичні часи. У групах проводиться дискусія на тему «Минуле, сучасне, майбутнє нашої держави».

Однією з ключових компетенцій є комунікативна, яка охоплює цілий комплекс знань, умінь та характерних рис особи, дає змогу здійснювати комунікативну діяльність.

Щоб ефективно спланувати навчальний процес, я повинна чітко уявляти дії учня, на підставі яких зроблено висновок про наявність у нього комунікативної мовленнєвої компетенції. Наприклад, про наявність лінгвістичної компетенції як елементу комунікативної можна зробити висновок на підставі того, чи знає учень лінгвістичні поняття, чи розуміє їх, чи вміє проаналізувати мовний матеріал із залученням лінгвістичної теорії, чи може використати здобуті знання на функціональному рівні – у власних текстах.

Щоб розвинути таку комунікативну здатність, як говоріння, зокрема монологічне мовлення, аргументацію (критичне мислення), використовую такі завдання:

1.                             пояснити точку зору на основі положення теми, наводячи різні аргументи «за» и «проти»;

2.                             побудувати ланцюжок міркувань;

3.                             викласти та обґрунтувати свої погляди, використовуючи додаткові аргументи та відповідні приклади.

Формуванню комунікативної компетенції особистості учнів сприяє і такий матеріал.

У синтаксичній системі односкладні речення відзначаються багатими смисловими і стилістичними можливостями, активне засвоєння яких підвищую культуру мовлення учнів. Тому використовую такі завдання:

1. Знайти у тексті односкладні безособові речення. Вказати на морфологічне вираження головного члена. Пояснити, чому автор надає перевагу саме таким типам односкладних речень.

2. Виразно прочитати вірш. Пояснити, якого стилістичного ефекту досягає автор такою синтаксичною будовою тексту. Простежити особливості інтонування односкладних речень у поетичному творі.

На етапі застосування на практиці здобутих знань використовую конструктивні вправи, спрямовані на формування в учнів умінь і навичок самостійно будувати односкладні речення. Тому пропоную такі завдання: трансформувати, поширити чи згорнути матеріал, замінити конструкції синонімічними. Наприклад:

1.                           поширене односкладне речення, в якому головний член виражений іменником у формі Н.в. на позначення наявності певного явища;

2.                           речення, в якому головний член виражений інфінітивом, що містить заклик до виконання певної дії.

Побудувати пари простих речень, в одному з яких подані слова були б головним членом односкладного речення, а в другому – головним або другорядним членом двоскладного речення.

Жити. Світає. Зима. Тихо. Читають.

Перебудувати текст так, щоб у ньому були лише двоскладні речення. Зіставити текст із попереднім і пояснити авторський вибір.

Значну увагу приділяю завданням ситуативного характеру, що розвивають у дітей уміння співвідносити зміст і форму висловлювань із мовленнєвою ситуацією. Учні вчаться добирати ті мовні засоби, що найдоречніше відображають особливості мовленнєвої ситуації.

Наприклад:

Вам необхідно звернутися до вчителя з проханням допомогти дібрати літературу для написання реферату. Складіть і розіграйте за особами діалог. Доведіть доцільність ужитих у тексті синтаксичних конструкцій.

Отже, головну увагу слід звертати на компетенції, щоб навчити учнів застосовувати знання на практиці, розвивати когнітивні процеси, володіння мислительними стратегіями.